Нацизм чи комунізм: яке жахіття страшніше?
В Україні 2015 року спеціальним законом нацистський режим було визнано злочинним та засуджено. Одночасно було засуджено й інший, не менш страшний, тоталітарний режим – комуністичний. Для цього є ряд причин, але найважливіша – злочини та політика державного терору проти українського та інших народів колишнього СРСР.
На долю родини Капшученко випали усі жахи 30-40-х – розкуркулення, арешти, конфіскація майна, вислання, війна, тортури Гестапо, розстріли…
Марина Орленко 9 років тому вирішила розпочати ґрунтовне дослідження історії своєї родини. Дочка двоюрідного діда чоловіка Марини – Анастасія Прохорівна Капшученко (на фото, зверніть увагу на вбрання – намисто, вишиванка!). Вона та її діточки Галя 6 років і Коля 8 років жили та загинули на Багриновій горі у 1941 році.
Батько Анастасії – Прохор Капшученко був заможним селянином с. Пирогів.
«Архивно-следственное дело Капшученко Прохора Васильевича» зберіглось в архіві КДБ УРСР за №3174. Документи, зібрані тут, констатують, що він належав до великих куркулів. Як показали свідки, Прохор Капшученко володів значною кількістю землі. На господарстві було чотири коні, пара биків, три-чотири корови, свині, необхідний реманент, парники. На Прохора Капшученка працювало кілька батраків. Він наймав сезонних робітників. Вироблену продукцію збував у Києві, що давало йому великий прибуток. Мав сім’ю – дружину Марію Василівну та трьох дітей дошкільного віку. Колективізацію в 1930 році не сприйняв. Відмовився вступати до колгоспу. Тому його розкуркулили у 1931 році. Заарештували органи НКВС і в тому ж 1931 році вислали за Урал.
Намір знищити українських селян голодом демонструють і слова другого секретаря ЦК КП(б)У Хатаєвича, який у 1933 році охарактеризував ситуацію так: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут хазяїн. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система буде існувати завжди. Ми виграли війну».
Прохор з місця висилки втік, але чекістам вдалося відстежити місце, де він нелегально проживав – село Мишоловка .
Прохора Васильовича заарештували 10 червня 1937 року. Обвинувачений за ст. 54-10 і 78 КК УРСР – контрреволюційна агітація серед колгоспників, заклики до повалення радянської влади, зв’язки з куркульським елементом, пропаганда терористичного характеру, втеча із заслання. 8 серпня 1937 року Трійка Київського Облуправління НКВС УРСР засудила Прохора Васильовича Капшученка до розстрілу.
5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів». «Куркуль», «експлуататор» і «ворог народу». Саме так радянська пропаганда позиціонувала заможного селянина, згідно з державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію. «Ворогами народу» регулярно ставали бідняки чи середняки, оскільки самі критерії ворожості постійно розширювалися. Селян почали примусово виселяти із домівок, відбирати усе майно та висилати до Сибіру. Тих, хто чинив спротив – розстрілювали.
На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», за даними науковців, лежать приблизно 100 тисяч жертв сталінських репресій.
Справа репресованого Прохора Васильовича – http://dostup.memo.ru/node/596
Марині Орленко вдалося дізнатися, що переслідувань радянської влади зазнав і рідний брат Прохора – батько відомої учасниці київського підпілля Раїси Окіпної Микола Капшученко.
У 1930-му він також зазнав репресій з боку радянської влади: його, на той час священика храму святого Георгія у чернігівському селі Ковчин, вислали з церкви, а будинок, в якому він мешкав, перетворили на школу. Після цього Микола Капшученко пішов працювати у ліс. 16 лютого 1933 року його арештували у селищі Макошине на Чернігівщині. У травні того ж року «трійка» звинуватила його в участі у контрреволюційній організації, яка з метою створення Української Народної Республіки, мовляв, планувала повалити радянську владу через озброєне повстання. Миколу Капшученка наказали вислати на три роки до Північного краю. Своєї провини він не визнав. Пізніше священик став протоієреєм київського Андріївського собору.
Дослідниці родоводу вдалося ознайомитися зі справою щодо київської розвідувально-диверсійної групи Івана Кудрі, учасницею якої і була Раїса Окіпна (донька Миколи Капушченко). Серед документів вона знайшла і її фото, зроблене у 1942 році в окупованому Києві.
Р.Окіпна у ролі Кармен
Р.Окіпна
Раїса (Капшученко) Окіпна працювала артисткою театру у Вінниці, прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew).
Під час окупації почала співпрацю з підпіллям. 5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту чотири місяці піддавалася знущанням і тортурам у Дарницькому концтаборі, метою яких було викриття підпілля, 6 листопада 1942 року страчена, є у розстрільних списках Бабиного яру http://babynyar.gov.ua/victims_list.
1965 року в Києві на її честь названо вулицю. Приблизно в цей самий час матір Раїси намагалися виселити з квартири, звинувачуючи її в тому, що її донька співпрацювала з німецькими окупантами.
Засудження обох режимів – наш з вами обовязок перед цими людьми.
Якщо за злочини нацизму принаймні частина колишніх гітлерівських посадовців були засуджені, то радянські керівники за злочини комуністичного режиму практично не були покарані. Міжнародного суду над комуністичними злочинцями так і не відбулося.
Велика повага та вдячність Марині Орленко за дослідження нашої історії!
Джерела:
https://www.radiosvoboda.org/a/29374324.html
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/serpen-1937-go-limit-na-znishennya/?fbclid=IwAR0QiM_NLGzWoZuHhh_kNfKe4ihTii2rzESu0LDT02DbcmhzCXke5vE5qvE
https://www.radiosvoboda.org/a/za-shcho-represuvaly-kurkuliv/30093573.html?fbclid=IwAR3NkdWu6ARHwah3b7O5wrHDo5C7QJUMm13Amvx9pXU-2v8t5ln58GSoFUE
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/141798/12-Studionova.pdf?sequence=1
https://fakty.ua/150959-opernaya-pevica-raisa-okipnaya-voshla-v-razvedgruppu-ivana-kudri-posle-togo-kak-spasla-sovetskih-oficerov-v-okkupirovannom-kieve
https://zbruc.eu/node/89341